наклеєний

НАКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до накле́їти.

На папці був наклеєний папірець з переліком документів (М. Зарудний);

За спиною у вартового знайшли наклеєну кимсь... партизанську листівку! (І. Нехода);

// накле́єно, безос. пред.

Серед розмальованих тушшю п'янюг та хуліганів наклеєно фотографитку якоїсь молодої розкудланої дівчини (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Оглядаючись, щоб не уздрів якийсь з поліцаїв, затуляючи собою наклеєний папірець, дівчата з хвилюванням читали (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. наклеєний — накле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наклеїти. || наклеєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наклеєний — Накле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. наклеєний — НАКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накле́їти. Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об’єктивами, фотографіями, наклеєними і в рурках… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах