Великий тлумачний словник сучасної мови

наклеєний

накле́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наклеїти.

|| наклеєно, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наклеєний — накле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. наклеєний — НАКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накле́їти. На папці був наклеєний папірець з переліком документів (М. Зарудний); За спиною у вартового знайшли наклеєну кимсь... партизанську листівку! (І. Нехода); // накле́єно, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. наклеєний — Накле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наклеєний — НАКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накле́їти. Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об’єктивами, фотографіями, наклеєними і в рурках… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах