наколупувати
НАКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.
Колупаючи, добувати щось у якій-небудь кількості.
Піди, старий, старесенький, та наколупай меду (П. Чубинський);
Він опинився на горі,., де можна трохи наколупати глини (І. Микитенко);
Луківна квапливо наколупала з-під квітів землі жменьку (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)