наколупувати
НАКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.
Колупаючи, добувати щось у якій-небудь кількості.
Піди, старий, старесенький, та наколупай меду (П. Чубинський);
Він опинився на горі,., де можна трохи наколупати глини (І. Микитенко);
Луківна квапливо наколупала з-під квітів землі жменьку (Яків Баш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наколупувати — наколу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наколупувати — -ую, -уєш, недок., наколупати, -аю, -аєш, док., перех. Колупаючи, добувати щось у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наколупувати — НАКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Колупаючи, добувати щось у якій-небудь кількості. Піди, старий, старесенький, та наколупай меду (Чуб., V, 1874, 650); Він опинився на горі,., де можна трохи наколупати глини (Мик. Словник української мови в 11 томах