накопичений
НАКОПИ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до накопи́чити.
Якими б цікавими не були початкові сторінки історії України, вони можуть бути належно прочитані без урахування даних, накопичених світовою наукою в галузі становлення людського суспільства на Землі (з наук. літ.);
Щоб справитися з накопиченими в організмі радіонуклідами, використовуємо ентеросорбенти, імуномодулятори (з газ.);
// у знач. прикм.
Назустріч сунули жінки, .. поранені солдати. Щасливіші самотужки на возику везли накопичене збіжжя, клунки (Іван Ле);
// накопи́чено, безос. пред.
Гриб і Печериця аж за голови взялися, скільки тут усякого добра накопичено (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)