накопичений
НАКОПИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накопи́чити.
Назустріч сунули жінки, .. поранені солдати. Щасливіші самотужки на возику везли накопичене збіжжя, клунки (Ле, Право.., 1957, 131);
// накопи́чено, безос. присудк. сл.
Гриб і Печериця аж за голови взялися, скільки тут усякого добра накопичено (Козл., Мандрівники, 1946, 28).
Словник української мови (СУМ-11)