накостричитися

НАКОСТРИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, розм.

Док. до костри́читися 2.

– Який ви, Якове, недобрий, – зітхнула мати. – От бачиш, я правду сказав, а ти вже й накостричилась (М. Стельмах);

Впіймана, зловлена людина сидить... Наїжилось, накостричилось, лише іноді спідлоба позирає у вікно (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. накостричитися — накостри́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. накостричитися — -чуся, -чишся, розм. Док. до костричитися 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накостричитися — НАКОСТРИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, розм. Док. до костри́читися 2, 3. — Який ви, Якове, недобрий, — зітхнула мати. — От бачиш, я правду сказав, а ти вже й накостричилась (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 137); Впіймана, зловлена людина сидить… Наїжилось...  Словник української мови в 11 томах