Словник української мови у 20 томах

накотний

НАКОТНИ́Й, а́, е́.

1. Зроблений накочуванням.

Накотна стеля;

Накотна підлога.

2. Признач. для накочування.

Найбільше любив він машиновий відділ – широкий, кругойдучий коридор, де низкою стояли присадкуваті верстати, .. тут міцніше тхнуло випарало фарби з накотних валів (В. Підмогильний);

Накотна машина.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. накотний — накотни́й прикметник  Орфографічний словник української мови