накрадати

НАКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., чого і без дод.

Красти що-небудь у якійсь кількості.

Крав Богдан крам, Та повіз у Київ, Та продав злодіям Той крам, що накрав (Т. Шевченко);

Про Колісника пішла по городу недобра чутка: накрав земських грошей (Панас Мирний);

Картоплі ми накрали за Ліляківськими ярами вдосталь (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. накрадати — накрада́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накрадати — -аю, -аєш, недок., накрасти, -аду, -адеш, док., перех. Красти щось у якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накрадати — НАКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., перех. Красти щось у якій-небудь кількості. Крав Богдан крам, Та повіз у Київ, Та продав злодіям Той крам, що накрав (Шевч.  Словник української мови в 11 томах