накоїти
НАКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.
Зробити, заподіяти що-небудь (перев. погане, варте осуду).
Багато лиха накоїли татари, потрощили, поруйнували все (А. Хижняк);
– А ви що, не знаєте, що трапилося у Бубонів? Стратон Стратонович зупинився і на мить завмер. – Як завжди, щось накоїли! (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)