накрапати
НАКРАПА́ТИ, а́є, рідше НАКРА́ПУВАТИ, ує, недок.
1. Падати рідкими краплями (про дощ).
Почалася вже осінь, накрапали часом дощі (Б. Грінченко);
Година була вітряна, накрапав дрібний дощ, небо заволокли густі хмари (С. Скляренко);
Небо захмарилось, і почав накрапувати дощ (В. Гжицький).
2. рідко. Те саме, що ка́пати 1.
Березовий сік, уже без ласкавого “тьоп-тьоп”, накрапає в старенький, без вуха глечик (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)