накрапати

НАКРАПА́ТИ, а́є ; рідше НАКРА́ПУВАТИ, ує, недок.

1. Падати рідкими краплями (про дощ).

Почалася вже осінь, накрапали часом дощі (Гр., II, 1963, 270);

Година була вітряна, накрапав дрібний дощ, небо заволокли густі хмари (Скл., Карпати, II, 1954, 385);

Небо захмарилось, і почав накрапувати дощ (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 125).

2. рідко. Те саме, що ка́пати 1.

Березовий сік, уже без ласкавого "тьоп-тьоп", накрапає в старенький, без вуха глечик (Стельмах, І, 1962, 467).

Значення в інших словниках

1. накрапати — накрапа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накрапати — див. лити  Словник синонімів Вусика
3. накрапати — -ає і рідше накрапувати, -ує, недок. 1》 Падати рідкими краплями (про дощ). 2》 рідко. Те саме, що капати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. накрапати — НАКРАПА́ТИ, а́є, рідше НАКРА́ПУВАТИ, ує, недок. 1. Падати рідкими краплями (про дощ). Почалася вже осінь, накрапали часом дощі (Б. Грінченко); Година була вітряна, накрапав дрібний дощ, небо заволокли густі хмари (С.  Словник української мови у 20 томах
5. накрапати — Аю, -аєш, док. 1. Донести на когось. Накрапав керівництву про мою халтурку. 2. Написати щось. Щось не лізе стаття: накрапав пару рядочків — і все.  Словник сучасного українського сленгу
6. накрапати — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
7. накрапати — Накрапа́ти, -па́ю, -єш гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. н. п.  Словник української мови Грінченка