накрадений
НАКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накра́сти.
Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною, невважаючи на близькість господаря, виповзли [хлопці] ровом до поблизького яру (Фр., VI, 1951, 147).
Словник української мови (СУМ-11)