1. Словник української мови в 11 томах

накрадений

НАКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накра́сти.

Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною, невважаючи на близькість господаря, виповзли [хлопці] ровом до поблизького яру (Фр., VI, 1951, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накрадений — накра́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накрадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накрасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накрадений — НАКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накра́сти. Коляди, як ось “Бог предвічний народився” були позамикані, як в'язні, в чотирьох стінах і квилили по-домашньому коло вівсяних дідухів, накрадених у жнива (Р. Федорів); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. накрадений — Накра́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)