1. Словник української мови в 11 томах

накрадати

НАКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., перех. Красти щось у якій-небудь кількості.

Крав Богдан крам, Та повіз у Київ, Та продав злодіям Той крам, що накрав (Шевч., І, 1963, 296);

Про Колісника пішла по городу недобра чутка: накрав земських грошей (Мирний, III, 1954, 282);

Картоплі ми накрали за Ліляківськими ярами вдосталь (Смолич, Театр.., 1940, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накрадати — накрада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накрадати — -аю, -аєш, недок., накрасти, -аду, -адеш, док., перех. Красти щось у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накрадати — НАКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., чого і без дод. Красти що-небудь у якійсь кількості. Крав Богдан крам, Та повіз у Київ, Та продав злодіям Той крам, що накрав (Т. Словник української мови у 20 томах