накрадений — Орфографічний словник української мови

накрадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накрасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
накрадений — НАКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накра́сти. Коляди, як ось “Бог предвічний народився” були позамикані, як в'язні, в чотирьох стінах і квилили по-домашньому коло вівсяних дідухів, накрадених у жнива (Р. Федорів); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
накрадений — Накра́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
накрадений — НАКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накра́сти. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною, невважаючи на близькість господаря, виповзли [хлопці] ровом до поблизького яру (Фр., VI, 1951, 147). Словник української мови в 11 томах