накрикувати
НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
Вимовляючи, особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати.
– Я змерзла, я, я! – та так уже на те я накрикує [пані]! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
Вимовляючи, особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати.
– Я змерзла, я, я! – та так уже на те я накрикує [пані]! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)