накрикувати
НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати.
— Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує [пані]! (Вовчок, І, 1955, 119).
Словник української мови (СУМ-11)НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати.
— Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує [пані]! (Вовчок, І, 1955, 119).
Словник української мови (СУМ-11)