1. Словник української мови в 11 томах

накрикувати

НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати.

— Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує [пані]! (Вовчок, І, 1955, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накрикувати — накри́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. накрикувати — -ую, -уєш, недок., розм. Особливо вирізняти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накрикувати — НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Вимовляючи, особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. – Я змерзла, я, я! – та так уже на те я накрикує [пані]! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах