1. Великий тлумачний словник сучасної мови

накрикувати

накри́кувати

-ую, -уєш, недок., розм.

Особливо вирізняти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накрикувати — накри́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. накрикувати — НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Вимовляючи, особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. – Я змерзла, я, я! – та так уже на те я накрикує [пані]! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. накрикувати — НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує [пані]! (Вовчок, І, 1955, 119). Словник української мови в 11 томах