1. Орфографічний словник української мови

накрикувати

накри́кувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накрикувати — -ую, -уєш, недок., розм. Особливо вирізняти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. накрикувати — НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Вимовляючи, особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. – Я змерзла, я, я! – та так уже на те я накрикує [пані]! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. накрикувати — НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує [пані]! (Вовчок, І, 1955, 119). Словник української мови в 11 томах