Словник української мови у 20 томах

накрохмалений

НАКРОХМА́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до накрохма́лити.

В їхній квартирі кухня правила і за їдальню .. Скатертина й серветки накрохмалені туго, блакитна газова плита начищена (В. Собко);

Спідничка вся наче з білих пелюсток, вони густо накрохмалені і трошки закручуються вгору (О. Іваненко);

// у знач. прикм.

З-під розстібнутої шинелі визирали поли білого, накрохмаленого, хрумкого халата (О. Копиленко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. накрохмалений — накрохма́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. накрохмалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накрохмалити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накрохмалений — НАКРОХМА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накрохма́лити. Спідничка вся наче з білих пелюсток, вони густо накрохмалені і трошки закручуються вгору (Ів., Таємниця, 1959, 35); // У знач. прикм. На його опуклому животі туго напнувся накрохмалений сліпучо-білий халат (Рибак, Час.., 1960, 133).  Словник української мови в 11 томах