накрохмалений
НАКРОХМА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накрохма́лити.
Спідничка вся наче з білих пелюсток, вони густо накрохмалені і трошки закручуються вгору (Ів., Таємниця, 1959, 35);
// У знач. прикм.
На його опуклому животі туго напнувся накрохмалений сліпучо-білий халат (Рибак, Час.., 1960, 133).
Словник української мови (СУМ-11)