накручений
НАКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до накрути́ти 1, 3, 4.
Говорить до товаришів на тротуарі якийсь тонконогий літній піхотинець в обмотках, накручених туго до самих колін (О. Гончар);
Деталь кріплять гайкою, накрученою на кінець штиря (з навч. літ.);
– Дивимось: виходить [губернатор] із прольотки – на мундирі хрести, вуса накручені (Григорій Тютюнник);
Двадцять літ рахував він [Калинович] скарбові доходи.., живучи з дня на день правильно і пунктуально, мов добре накручений годинник (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)