Словник української мови в 11 томах

накручений

НАКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накрути́ти 1, 3, 4.

Говорить до товаришів на тротуарі якийсь тонконогий літній піхотинець в обмотках, накручених туго до самих колін (Гончар, III, 1959, 288);

— Дивимось: виходить [губернатор] із прольотки — на мундирі хрести, вуса накручені (Тют., Вир, 1964, 50);

Капітан якийсь час ішов просто перед себе, машинально, без свідомості, мов накручений автомат (Фр., VI, 1951, 425).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. накручений — накру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. накручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накрутити 1), 3), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накручений — НАКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накрути́ти 1, 3, 4. Говорить до товаришів на тротуарі якийсь тонконогий літній піхотинець в обмотках, накручених туго до самих колін (О. Гончар); Деталь кріплять гайкою, накрученою на кінець штиря (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. накручений — накру́чений розлючений, роздратований (ст)||підкручений  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. накручений — Накру́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)