налагоджувач

НАЛА́ГОДЖУВАЧ, а, ч.

1. Те саме, що нала́дник.

Механік-налагоджувач;

Налагоджувач музичних інструментів.

2. Комп'ютерна програма, признач. для тестування й виправлення вад інших програм.

До складу системи програмування входять: текстовий редактор для введення та редагування тексту програми, компілятор, налагоджувач програми тощо (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. налагоджувач — -а, ч. У системах програмування – програма, що призначена для аналізу поведінки іншої програми. Діалоговий налагоджувач — налагоджувач, що дозволяє налагоджувати програми в діалоговому режимі.  Великий тлумачний словник сучасної мови