наладжений

НАЛА́ДЖЕНИЙ, а, с.

Дієпр. пас. до нала́дити.

В детерміністів світ наладжений так стало, Що там для Бога місця вже не стало (Леся Українка);

Сідаючи до вечері, він почув якусь таку спрагу, що тяжко йому навіть було діждатися, поки служниця не поприносила наладжені з Дрогобича бутельки з вином (І. Франко);

Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає (М. Коцюбинський);

// нала́джено, безос. пред.

З ініціативи Євгена Маланюка, А. Крушельницького, плеяди молодших й старших письменників та поетів наладжено видавництво “Веселка” (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. наладжений — нала́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наладжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наладити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наладжений — НАЛА́ДЖЕНИЙ, а, с. Діспр. пас. мин, ч. до нала́дити. В детерміністів світ наладжений так стало, Що там для бога місця вже не стало (Л. Укр., І, 1951, 98); Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає (Коцюб., II, 1955, 233).  Словник української мови в 11 томах