наладжений
НАЛА́ДЖЕНИЙ, а, с. Діспр. пас. мин, ч. до нала́дити.
В детерміністів світ наладжений так стало, Що там для бога місця вже не стало (Л. Укр., І, 1951, 98);
Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає (Коцюб., II, 1955, 233).
Словник української мови (СУМ-11)