наладнований

НАЛАДНО́ВАНИЙ, а, е, діал.

1. Дієпр. пас. до наладнува́ти.

Б'юїк наш стоїть уже наладнований для подальшої їзди (О. Гончар);

Люди обжались. Заскрипіли вози, замотали головами круторогі, здержуючи з гори високі, мов хати, хури, наладновані золотими снопами (М. Коцюбинський).

2. у знач. прикм. Який наладнувався, налаштувався на що-небудь.

Всміхався [Іванів дядько] зі стіни, і чи від того світла, чи був Іван так наладнований, те обличчя раптом ожило перед ним (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. наладнований — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до наладнувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наладнований — НАЛАДНО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до наладнува́ти. Настрічу нам попадаються хури, наладновані діжечками, горшками (Коцюб., II, 1955, 237).  Словник української мови в 11 томах