наладниця

НАЛА́ДНИЦЯ, і, ж.

Жін. до нала́дник.

Поруч з Сорокою сидить Зоя Манко, наладниця з 11 прогону моторного цеху (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. наладниця — нала́дниця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови