наладниця
НАЛА́ДНИЦЯ, і, ж.
Жін. до нала́дник.
Поруч з Сорокою сидить Зоя Манко, наладниця з 11 прогону моторного цеху (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наладниця — нала́дниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови