1. Словник української мови у 20 томах

наладник

НАЛА́ДНИК, а, ч.

Робітник, який налагоджує машини, верстати, механізми і т. ін.

– Ясно! Запитання до майстра цеху; кваліфікація Каландровського? – Слюсар-наладник, шостий розряд (А. Крижанівський);

У великосерійному виробництві один наладник може обслуговувати більше двадцяти верстатів-напівавтоматів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наладник — нала́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. наладник — -а, ч. Робітник, що налагоджує машини, верстати, механізми і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови