налаштовуватися
НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛАШТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. куди, на що, до чого, з інфін. і без дод. Готуватися, приготовлятися до чого-небудь; збиратися робити щось.
Розставивши триніжок, налаштовуючись варити кашу, з відром побіг [Яким] до річки (Панас Мирний);
Антон налаштовувався на зиму: дорубав дрова, поскладав їх під навіс, лущив вечорами квасолю і горох (Г. Пагутяк);
Ще звечора Онисько налаштувався в поле (І. Цюпа);
Його супротивники добули зброю і налаштувались до оборони (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
// Настроюватися на певний лад, настрій і т. ін.
Психологи стверджують, що завжди треба налаштовуватися на краще (з газ.);
Спробував [Стас] налаштуватися на позитив і конструктив (Люко Дашвар);
– Ви даремно іронізуєте, – зауважив той. – Треба налаштуватися серйозніше (І. Роздобудько).
2. Ставати налагодженим, налаштованим, придатним для користування (про механізми, пристрої і т. ін.).
Камера налаштовується автоматично й забезпечує чіткі та різкі фотографії й відеоролики (з мови реклами);
Під час установлення програми необхідні параметри налаштуються в автоматичному режимі (із журн.).
3. тільки недок. Пас. до налашто́вувати.
Анімаційні ефекти графічних об'єктів встановлюються й налаштовуються тими самими способами, що й для текстових об'єктів (з навч. літ.);
Зернозбиральна техніка налаштовується під умови конкретного поля. При цьому важливо правильно розташувати й вибрати оптимальну швидкість механізмів жатки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)