налокітник НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках налокітник — налокі́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови налокітник — -а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови налокітник — НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Словник української мови в 11 томах