налупцювати
НАЛУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, розм.
Сильно побити кого-небудь.
Де він, мій гуляй-вітер? Кинусь на розшуки, зловлю, натовчу, налупцюю, та хіба ж биттям виховаєш? (О. Гончар);
Ну от, бачиш! Як же ти його налупцюєш після цих слів! (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)