Великий тлумачний словник сучасної мови

налупцювати

налупцюва́ти

-юю, -юєш, док., перех., розм.

Сильно побити кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. налупцювати — налупцюва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. налупцювати — НАЛУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, розм. Сильно побити кого-небудь. Де він, мій гуляй-вітер? Кинусь на розшуки, зловлю, натовчу, налупцюю, та хіба ж биттям виховаєш? (О. Гончар); Ну от, бачиш! Як же ти його налупцюєш після цих слів! (В. Нестайко).  Словник української мови у 20 томах
  3. налупцювати — ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, розм., НАКЛА́СТИ кому, розм., НАКЛЕПА́ТИ кому що, розм., ВІДДУБА́СИТИ розм., НАДУБА́СИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. налупцювати — НАЛУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. Сильно побити кого-небудь.  Словник української мови в 11 томах