Словник української мови у 20 томах

налюбитися

НАЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. налю́бляться; док., розм.

Любитися протягом довгого часу або досхочу.

По травиці ходжу не находжуся; Кого вірно люблю – не налюблюся (з народної пісні);

Може, і він, з яким не налюбилася, десь хоч серцем почує тебе, хоч у думці побачить (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. налюбитися — налюби́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. налюбитися — -люблюся, -любишся; мн. налюбляться; док., розм. Любити протягом довгого часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налюбитися — НАЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. налю́бляться; док.,розм. Любити протягом довгого часу. Може, і він, з яким не налюбилася, десь хоч серцем почує тебе, хоч у думці побачить (Гончар, II, 1959, 163).  Словник української мови в 11 томах
  4. налюбитися — Налюбитися, -блюся, -бишся гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю. Гол. IV. 491.  Словник української мови Грінченка