налюбуватися

НАЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., ким, чим, на кого – що.

Досхочу, вволю полюбуватися, помилуватися ким-, чим-небудь.

Хто втерпів би не зостановиться, щоб налюбуватися тією чарівною красою? (Панас Мирний);

Ждав [Олег], поки князь налюбується донею, поки сам не згадає про її рятівника (Д. Міщенко);

// перев. із запереч. не, ні. Любуючись, задовольнятися.

Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (О. Маковей);

Не налюбується Тася на сина (Л. Дмитерко);

Мало не щодня він виходив у поле. Не міг ніяк налюбуватися своїм хлібом (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. налюбуватися — налюбува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. налюбуватися — -уюся, -уєшся, док., ким, чим, на кого – що, часто з запереч. не, ні. Досхочу, вволю помилуватися, порадуватися ким-, чим-небудь. || Любуючись, задовольнятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. налюбуватися — НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому...  Словник синонімів української мови
4. налюбуватися — НАЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., ким, чим, на кого — що, часто з запереч, н е, н і. Досхочу, вволю помилуватися, порадуватися ким-, чим-небудь. Хто втерпів би не застановиться, щоб налюбуватися тією чарівною красою?...  Словник української мови в 11 томах
5. налюбуватися — Налюбуватися, -буюся, -єшся гл. = налюбувати.  Словник української мови Грінченка