налюбуватися

НАЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., ким, чим, на кого — що, часто з запереч, н е, н і. Досхочу, вволю помилуватися, порадуватися ким-, чим-небудь.

Хто втерпів би не застановиться, щоб налюбуватися тією чарівною красою? (Мирний, IV, 1955, 305);

Ждав [Олег], поки князь налюбується донею, поки сам не згадає про її рятівника (Міщ., Сіверяни, 1961, 109);

// Любуючись, задовольнятися.

Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (Мак., Вибр., 1954, 37);

Не налюбуються дівчата на білу, затишну в зелені хату (Головко, II, 1957, 104);

Мало не щодня він виходив у поле. Не міг ніяк налюбуватися своїм хлібом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 178).

Значення в інших словниках

1. налюбуватися — налюбува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. налюбуватися — -уюся, -уєшся, док., ким, чим, на кого – що, часто з запереч. не, ні. Досхочу, вволю помилуватися, порадуватися ким-, чим-небудь. || Любуючись, задовольнятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. налюбуватися — НАЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., ким, чим, на кого – що. Досхочу, вволю полюбуватися, помилуватися ким-, чим-небудь. Хто втерпів би не зостановиться, щоб налюбуватися тією чарівною красою?...  Словник української мови у 20 томах
4. налюбуватися — НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому...  Словник синонімів української мови
5. налюбуватися — Налюбуватися, -буюся, -єшся гл. = налюбувати.  Словник української мови Грінченка