налюшник
НАЛЮ́ШНИК, а, ч. Кільце, яким прив’язується люшня до полудрабка.
Северко назавжди запам’ятав, що гужівками зветься та лоза, з якої крутять налюшники (Іщук, Вербівчани, 1961, 7).
Словник української мови (СУМ-11)НАЛЮ́ШНИК, а, ч. Кільце, яким прив’язується люшня до полудрабка.
Северко назавжди запам’ятав, що гужівками зветься та лоза, з якої крутять налюшники (Іщук, Вербівчани, 1961, 7).
Словник української мови (СУМ-11)