налякувати

НАЛЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

Виклика́ти страх, переляк; лякати.

– Ви мене, Онисіє Степанівно, таки добре налякали. Мені здалось, що в сінях пораються злодії (І. Нечуй-Левицький);

Вони [козаки] пограбували околиці Стамбула і налякали самого султана (З. Тулуб);

Чому ж у цю пізню годину .. не спить княгиня Ольга?.. Може, налякали слова купців про нову фортецю на Дону (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. налякувати — див. лякати  Словник синонімів Вусика
2. налякувати — Наля́кувати, -кую, -єш сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Ном. № 5794. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий! Г. Барв. 326.  Словник української мови Грінченка