налякуватися

НАЛЯ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

Відчувати переляк, страх; лякатися.

Навіть незначне попадання води в дихальні шляхи (аспірація) викликає спазм м'язів гортані, шиї, людина налякується, втрачає самоконтроль, що призводить до потоплення (з навч. літ.);

Знов забрехали собаки. Налякалася Хівря. Ну, що його робити, що чоловіка нема? (Грицько Григоренко);

Налякалися хозари І в степи біжать гуртом. І дружина здобуває Пишний Київ над Дніпром (О. Олесь);

– Я нічого не боюся, – засміялася Марійка. – А ти хіба налякався? (І. Муратов);

– Ти поспішаєш услід за іншими, які налякалися якихось привидів? – запитав його Олег (П. Загребельний);

Бідний хлопчина так налякався, що хотів було вже втекти звідси, але ноги його не слухали і мовби вросли в землю (Ю. Винничук).