наляпаний

НАЛЯ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наля́пати 1.

* Образно. По темному блакитному небу, немов велетенським пензлем, наляпані були широкі смуги з рожевого золота (О. Довженко);

// наля́пано, безос. пред.

Хата часто не заметена в неї, на лаві наляпано (А. Тесленко);

На полотнищі чорно наляпано шаржований портрет Карналя (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. наляпаний — наля́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наляпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наляпати 1). || наляпано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наляпаний — НАЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наля́пати 1. *У порівн. По темному блакитному небу, немов велетенським пензлем, наляпані були широкі смуги з рожевого золота (Довж., І, 1958, 226); // наля́пано, безос. присудк. сл. Хата часто не заметена в неї, на лаві наляпано (Тесл., Вибр., 1950, 94).  Словник української мови в 11 томах