наляпаний

наля́паний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наляпати 1).

|| наляпано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. наляпаний — наля́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наляпаний — НАЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наля́пати 1. * Образно. По темному блакитному небу, немов велетенським пензлем, наляпані були широкі смуги з рожевого золота (О. Довженко); // наля́пано, безос. пред. Хата часто не заметена в неї, на лаві наляпано (А.  Словник української мови у 20 томах
3. наляпаний — НАЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наля́пати 1. *У порівн. По темному блакитному небу, немов велетенським пензлем, наляпані були широкі смуги з рожевого золота (Довж., І, 1958, 226); // наля́пано, безос. присудк. сл. Хата часто не заметена в неї, на лаві наляпано (Тесл., Вибр., 1950, 94).  Словник української мови в 11 томах