наляпаний

НАЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наля́пати 1.

*У порівн. По темному блакитному небу, немов велетенським пензлем, наляпані були широкі смуги з рожевого золота (Довж., І, 1958, 226);

// наля́пано, безос. присудк. сл.

Хата часто не заметена в неї, на лаві наляпано (Тесл., Вибр., 1950, 94).

Значення в інших словниках

1. наляпаний — наля́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наляпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наляпати 1). || наляпано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наляпаний — НАЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наля́пати 1. * Образно. По темному блакитному небу, немов велетенським пензлем, наляпані були широкі смуги з рожевого золота (О. Довженко); // наля́пано, безос. пред. Хата часто не заметена в неї, на лаві наляпано (А.  Словник української мови у 20 томах