налякатися

НАЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Відчути переляк, страх; злякатися.

Мати й налякалася, і зраділа, і заплакала (Вовчок, І, 1955, 232);

— Я нічого не боюся, — засміялася Марійка. — А ти хіба налякався? (Мур., Бук. повість, 1959, 11).

Значення в інших словниках

1. налякатися — наляка́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. налякатися — див. боятися  Словник синонімів Вусика
3. налякатися — [нал'акатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. налякатися — -аюся, -аєшся, док. Відчути переляк, страх; злякатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. налякатися — НАЛЯКА́ТИСЯ див. наля́куватися.  Словник української мови у 20 томах
6. налякатися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
7. налякатися — Наля́куватися, -куюся, -єшся сов. в. налякатися, -каюся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться.  Словник української мови Грінченка