Словник української мови у 20 томах

намагнічувальний

НАМАГНІ́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е.

Який намагнічує що-небудь.

Намагнічувальні апарати призначені для магнітної флокуляції магнітних частинок (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. намагнічувальний — намагні́чувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. намагнічувальний — -а, -е. 1》 Який використовується, призначений для намагнічування. Намагнічувальна сила фіз. — скалярна величина, яка характеризує магнітну дію електричного струму. 2》 Якого можна намагнітити.  Великий тлумачний словник сучасної мови