намагнічувальний

намагні́чувальний

-а, -е.

1》 Який використовується, призначений для намагнічування.

Намагнічувальна сила фіз. — скалярна величина, яка характеризує магнітну дію електричного струму.

2》 Якого можна намагнітити.

Значення в інших словниках

1. намагнічувальний — намагні́чувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. намагнічувальний — НАМАГНІ́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Який намагнічує що-небудь. Намагнічувальні апарати призначені для магнітної флокуляції магнітних частинок (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах