намагнічувальний
намагні́чувальний
-а, -е.
1》 Який використовується, призначений для намагнічування.
Намагнічувальна сила фіз. — скалярна величина, яка характеризує магнітну дію електричного струму.
2》 Якого можна намагнітити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намагнічувальний — намагні́чувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- намагнічувальний — НАМАГНІ́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Який намагнічує що-небудь. Намагнічувальні апарати призначені для магнітної флокуляції магнітних частинок (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах