намагнічувальний

намагні́чувальний

-а, -е.

1》 Який використовується, призначений для намагнічування.

Намагнічувальна сила фіз. — скалярна величина, яка характеризує магнітну дію електричного струму.

2》 Якого можна намагнітити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намагнічувальний — намагні́чувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. намагнічувальний — НАМАГНІ́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Який намагнічує що-небудь. Намагнічувальні апарати призначені для магнітної флокуляції магнітних частинок (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах