намагніченість
намагні́ченість
-ності, ж.
1》 Властивість за знач. намагнічений 2). Намагніченість годинників.
2》 Магнітний стан речовини.
3》 Фізична величина, яка характеризує намагніченість; дорівнює відношенню магнітного моменту тіла до його об'єму.
4》 Векторна величина, яка характеризує стан магнетика у зовнішньому магнітному полі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намагніченість — намагні́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- намагніченість — НАМАГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до намагні́чений. У феромагнетиків намагніченість може існувати без зовнішнього магнітного поля (з наук. літ.); Тіла, які довго зберігають намагніченість, називають постійними магнітами, або просто магнітами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- намагніченість — НАМАГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. намагні́чений 2. Ліпарити часто мають обернений напрямок намагніченості і можуть створювати від’ємні магнітні аномалії (Допов. АН УРСР, 2, 1961, 176); Намагніченість годинників. Словник української мови в 11 томах